Ще в 2010 році дослідники з Корнельського університету сконструювали роботизовану систему, де в якості робочого тіла виступала кавова гуща. На хвилі успіхів вони почали пошук альтернативних матеріалів і сьогодні зупинили свій вибір на попкорні. Конкретно на сорт кукурудзи Amish Country Extra Small, тому що вирощують його аміші-старовіри, які не використовують хімічні добавки, а маленькі ядра мають найбільший коефіцієнт розширення при нагріванні серед попкорну.
В цьому і вся суть, при нагріванні попкорн різко змінює свою форму і збільшується в розмірах, залишається тільки направити цей рух в конструктивне русло. Найпростішим механізмом стала гнучка силіконова трубка, в яку поклали 36 ядер попкорну, а потім миттєво розігріли їх, пропустивши через дріт розряд струму. Не в силах розірвати зовнішню оболонку, ядра ущільнилися між собою настільки, що вийшов жорсткий, твердий прут.
Більш складний робот складається з трьох силіконових «пальців», всередині яких покладені ті ж ядра попкорну, але залишено місце для їх розширення. При нагріванні сила тиску попкорну змусила пальці зігнути і надійно обхопити цільовий об’єкт, не пошкодивши його.
Третій і найефективніший попкорновий робот виглядає як мішечок або ковальські хутра, але всередині набитий сирими ядрами. Коли під дією тепла вони одночасно розкриваються, створюється такий тиск, що він легко піднімає покладений зверху вантаж до 4 кг!
Очевидний мінус таких «роботів» – вони всі одноразові. Але і майже нічого не коштують, а витрат енергії на активацію практично ніяких. Автори цих розробок впевнені, що їхні дітища не витіснять серйозні роботизовані системи, але займуть безліч другорядних ніш, де вимоги до обладнання вкрай низькі. Колись людство вигадало примітивні липку стрічку і картон, які не замінили традиційний кріплення і тару, але суттєво спростили рішення численних побутових питань.